Харьковский гуманитарный университет
telegram ico
Февраль 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728

Послесловие к конференции «Абитуриентская среда периода глокализации: пути формирования и тенденции развития»» (12.02.2021 г.). Что осталось несказанным или мысли вслух

13.02.2021

Отзывы о конференцииКонференция пролетела стремительно. Даже формат «смешанного типа» все равно не позволил высказаться всем желающим.

Организаторы решили – по горячим следам – дать слово каждому участнику, который хочет проговорить наболевшее (по теме), отрефлексировать услышанное, сказать то, что по его мнению обязательно должно быть озвучено.

Итак,  послесловие.

Астахова Е. В., модератор конференции, д-р ист. наук, проф.:

1.Ценность живого общения.

Еще раз убедились в том, что онлайн - это прекрасно. Но диалог «наживо» в науке заменить невозможно.

2.На конференции удалось услышать разные точки зрения, разные подходы, разные методологические системы анализа. И – всех объединяет беспокойство о развитии образования. Этот радует.

3.Над каждой научной конференцией всегда «давлеет» прагматическая составляющая, все хотят услышать, в конце концов, ответ на вопрос: «Что делать?». И это, порой, «смешивает карты», не дает полноценно развернуть реальный научный анализ, аргументацию».

Однако, прежде, чем отвечать на сакраментальное «Что делать?», важно: а) понять о чем идет речь и б) определиться с вопросом «Зачем?».

4.Абитуриентская среда (АС) интереснейшая и очень актуальная составляющая огромного мира университета. И двигаться в направлении её формирования можно только по улице с двусторонним движением: нужна позиция государства и абсолютно реальные шаги по ее внедрению и активные действия учреждений образования. Только при таком сочетании, думается, в современных условиях можно говорить о формировании АС,

5.Главные «болевые точки» это:

- мотивация к обучению;

- имидж образования как такового, его ценность.

6.Показалось, что АС – это проблема явного пересечения интересов всех (!) стейкхолдеров (внутренних и внешних) системы образования. Над этим стоит подумать.

Пономаренко В. С., ректор Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, д-р екон. наук, проф.:

Дуже корисна конференція. Виступи фахівців з різних сфер діяльності  (спеціальностей) дозволили отримати синергетичні висновки, які об’єднали різні точки зору. Абітурієнтське  середовище було охарактеризовано з педагогічних, психологічних, економічних, маркетингових та історичних аспектів.

Сподіваюсь, що така міждисциплінарність дозволить сформулювати основні положення нового етапу реформування освіти України.

Чепак В. В., декан факультета социологии Киевского национального университета им. Тараса Шевченко, д-р социол. наук, проф.:

Спасибо за организацию! Спасибо за чудесную модерацию и глубокие комментарии! Рада, что у нас много общих тем и проблем для обсуждения и сотрудничества! Было интересно и содержательно!

Зеленська Людмила Дмитрівна, д-р пед. наук, проф. кафедри педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди:

Шановні організатори конференції! Висловлюю щиру вдячність за можливість узяти участь у роботі конференції! Як завжди змістовно, доказово, своєчасно! Тема мегаактуальна, а прослухані доповіді дозволяють подивитися на проблему в комплексі, брати до уваги перевірені часом і шукати нові  шляхи розв'язання проблеми формування абітурієнтського середовища ЗВО. Проте, на мій погляд, варто було б додатково  розглянути ще й питання залучення здобувачів на магістерські  та докторські програми, умотивованості абітурієнтів,  організації профвідбору . Але це перспективи подальших досліджень науковців різних галузей наукового знання.

Посохов С. І., завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,  д-р іст. наук, проф.:

Перш за все, ще раз дякую за запрошення взяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Абітурієнтське середовище періоду глокалізації: шляхи формування та тенденції розвитку». Вважаю, що це було цікаве і корисне спілкування. Ми маємо відстежувати новітні тенденції в розвитку освіти, аналізувати виклики сучасності, але, водночас, не забувати про традиції, про ту місію, яку повинна виконувати справжня освіта. Все це було в доповідях учасників конференції. Спілкування з колегами під час конференції додало оптимізму, налаштувало на творчу роботу, на взаємодію. Дякую організаторам! Сподіваюся на нові зустрічі!

Удовицька Т. А., відповідальний секретар приймальної комісії ХГУ «НУА»,  канд. іст. наук. доц.:

На нашу думку формування професійного вибору та вибору вишу сучасними абітурієнтами відбувається під впливом і таких чинників:

- прийом до ЗВО на підставі зовнішнього незалежного оцінювання, що інколи не дозволяє реалізувати сплановане за його результатами;

- надання можливості абітурієнтам подавати заяви в декілька вишів на різні спеціальності, що призводить до «розмитості» професійного вибору;

- значне збільшення частки навчання у вишах на контрактній основі, що передбачає фінансову участь батьків та їх згоду це здійснювати;

- поява нових спеціальностей, напрямів підготовки, пов’язаних з новими тенденціями в економіці, технологіях інших сферах професійній діяльності, про сутність яких детально не знають абітурієнти, а інколи реагують на привабливі назви освітніх програм;

- розширення мобільності  абітурієнтів, у тому числі і можливість виїзду молодих людей для навчання за межі України;

- активізація діяльності  закладів вищої освіти на ринку освітніх послуг з популяризації  скоріш саме своїх  ЗВО, ніж спеціальностей, задля забезпечення кількісного студентського набору;

- вплив на формування професійного вибору інших соціальних інституцій і неінституціональних  об’єднань (інформації на спеціальних сайтах в Інтернеті, спілкування молодих людей та їх батьків в соціальних мережах, діяльність  організацій по популяризації тих або інших видів освітніх послуг та ін.), що не завжди є професійним та об’єктивним.

Шилкунова З.И., зав. кафедрой начального образования, канд. пед. наук, учитель-методист:

1.Новый формат конференции позволяет сохранить интенсивность аналитической работы, но снижает эмоциональную составляющую из-за невозможности живого общения, «цифровизации» живой энергии.

2.Каждый год после февральской конференции возникает мысль о необходимости ряда последующих встреч для продолжения обсуждения рассматриваемой темы. Этот год не исключение. Интересно. Идет процесс осмысления и анализа услышанного, появляются новые идеи и вопросы.

3.Решение задачи формирования абитуриентской среды лежит в поле взаимодействия всех стейкхолдеров системы образования. Это придает междисциплинарность и самому понятию.

4.Целенаправленное формирование абитуриентской среды – задача не только заведений высшего образования. Это, в первую очередь, задача школы. Качество формирующегося в школе абитуриента – показатель качества самой школы.

5.Качественная работа школы позволит ответить на острый вопрос: «Университет должен меняться под абитуриента или абитуриент под университет?» Очевидность встречного движения не вызывает сомнений. Этот вопрос не был бы таким острым, если бы не краеугольный камень на пути движения – мотивация к обучению у абитуриента и его способность к самостоятельному мышлению, которые формируются в школе.

6.Единственным периодом в жизни человека, когда учебная деятельность является ведущей, периодом сензитивным для формирования способов теоретического мышления, становления адекватной самооценки, формирования уровня притязаний, мотивационной и ценностно-ориентационной сфер является младший школьный возраст. Несмотря на его отдаленность от возраста абитуриента, именно здесь начинается становление абитуриента, формирование его образовательных запросов, ценностей и смыслов.

7.Необходим анализ педагогических концепций и технологий, реализуемых в школе, их оценка с позиции формирования у детей компетенций ХХI века.

Яременко О. Л.,  д-р экон. наук, проф.:

В изложении своих впечатлений о конференции позволю себе отойти от хронологической последовательности выступлений и сосредоточиться на основных интеллектуальных, методологических и практических результатах.

Во-первых, это прозвучавшая практически во всех выступлениях мысль о важности ценностных оснований формирования и развития абитуриентской среды. Сегодня, к сожалению, именно ценности являются одной из первых жертв конъюнктуры и моды в формировании структуры специальностей и их наполнения. Хотя антиэнтропийный потенциал ценностей является незаменимым в условиях растущей социально-экономической неопределенности.

Идея о том, что мы учим детей  только тому, что сегодня реально нужно рынку, а завтрашний день – это прямое продолжение сегодняшних тенденций, не была не то что не поддержана никем, ее никто ни разу не высказал. Очень убедительно об этом сказала ректор ХНУ НУА Екатерина Викторовна Астахова: строить стратегию формирования и развития абитуриентской среды на продолжении сегодняшних изменений – это дорога в никуда. Завтрашний день обязательно будет не таким, каким он нам представляется сегодня. Поэтому, не игнорируя запросы и потребности сегодняшнего дня, нужно непременно обеспечить ценностную и фундаментальную составляющие абитуриентской среды.

Очень важная мысль прозвучала в докладе мэтра конференции профессора, доктора экономических наук В.С. Пономаренко: существующее множество моделей и измерений образовательных систем нельзя сводить  только к показателям  и условиям эффективности сегодняшних регионов-лидеров, стран-лидеров (или псевдо-лидеров). Многообразие форм и структур подготовки абитуриентов к обучению в высшей школе подразумевает и определенную равноправность различных систем образовательных координат.

Очень убедительно об этом говорил председатель Харьковского совета ректоров, ректор ХНУ имени В. Н. Каразина академик В. С. Бакиров. Включаясь в конкурентную борьбу с другими образовательными системами, мы должны помнить: нам есть что терять. Мощная университетская традиция, заложенная в Харькове почти 120 лет назад, дала миру выдающихся ученых и открытия мирового уровня. Отказ от этой традиции будет, безусловно означать откат назад. Только находясь под защитой этой традиции, наши новации будут не разрушать, а созидать абитуриентскую среду, достойную вызовам сегодняшнего времени.

Єременко Ю. В., канд. соціол. наук, директор Харківського фізико-математичного ліцею № 27, заслужений працівник освіти України

Доброго дня!

Хочу висловити подяку Академії за можливість долучитися до роботи конференції.

Дистанційний формат проведення здавався дещо незвичним, але організаторам вдалося все провести на високому рівні. Дистанційний формат розширив коло учасників конференції, даючи можливість приєднатися до її роботи зі свого робочого місця.

Я особисто приєднала до роботи конференції учнів 11 класу нашого ліцею (у мене були у них уроки за розкладом).

Тема абітурієнтського середовища виявилась для випускників досить цікавою Прослухані доповіді призвели до дискусії з учнями. Ми обговорювали питання впливу ЗНО на якість підготовки випускників шкіл, про вибір вишів для подальшого навчання, про особливості навчання дистанційно та інше. Учні змогли побачити як проходить наукова конференція. Цікавість учнів та важливість питань, які розглядались, дозволяють стверджувати, що така робота, саме з випускниками,  дуже необхідна і її слід продовжувати!

hello world!
26 февраля - выпуск магистров!

Контакты

Юридический адрес:

Харьковский гуманитарный университет «Народная украинская академия»
Ул. Лермонтовская, 27
г. Харьков, Украина, 61024

Факс: +38(057)-704-10-70 Официальный электронный адрес: rector.hgu.nua@ukr.net

Приемная ректора:

+38(057)-714-20-07

Приемная комиссия:

+38(057)-704-10-37

Директор лицея:

+38(057)-716-47-21

Директор ДШРР:

+38(057)-716-47-21

linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram