Харьковский гуманитарный университет
telegram ico
Февраль 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728

«Абитуриентская среда периода глокализации: пути формирования и тенденции развития»: дискуссия продолжается

17.02.2021

«Абитуриентская среда периода глокализации: пути формирования и тенденции развития»: дискуссия продолжаетсяНаучные форумы по различным аспектам развития современного образования проходят в академии ежегодно и уже заслуженно приобрели статус экспертной площадки, которая собирает авторитетных учёных разных стран и городов Украины.

В этом году Международная научно-практическая конференция (12 февраля 2021 г.) была посвящена актуально теме  «Абитуриентская среда периода глокализации: пути формирования и тенденции развития», которая нашла весомый резонанс среди общественности.


Во время конференции организаторам поступило большое количество вопросов.

Ниже представлены ответы:

Запитання: «Практика показує, що система незалежного тестування стає перешкодою для отримання якісної освіти у вишах для частини вмотивованої молоді. Чи необхідно дати можливість тому, хто мав посередній рівень знань навчатися у закладі вищої освіти? Чи підтримуєте Ви ідею створення масових університетів для задоволення освітніх потреб цієї категорії випускників шкіл?»

Відповідає Пономаренко В. С., д-р екон. наук, проф., ректор Харківського національного економічного університету імені С. Кузнеця, заслужений діяч науки і техніки України:

Нажаль, в умовах обмеженого фінансування з загального фонду держбюджету, більшість університетів змушені приймати на навчання майже всіх, хто отримав сертифікати ЗНО. В нашому університеті ми розпочали практику встановлення нижньої межі конкурсного балу.

З метою підвищення якості освіти необхідно перебудувати систему держзамовлення, яка підключить механізми самоорганізації. Вона має показати економічними та медійними засобами, що держава підтримує не тільки тих, хто отримав максимальні бали ЗНО, а й показав, крім того, володіння системними знаннями. Тоді затребувані будуть відповідні школи та вчителі!

Запитання. Що Ви вважаєте найбільш значущим в організації роботи з абітурієнтами?

Відповідає Пономаренко В. С., д-р екон. наук, проф., ректор Харківського національного економічного університету імені С. Кузнеця, заслужений діяч науки і техніки України:

Проведення змістовної роботи по ранній, попередній профорієнтації. Потрібно показати які характеристики особистості потрібні для результативного навчання по тій чи іншій спеціальності, аби абітурієнти могли примірити їх до себе. 

Запитання. Какие риски, с Вашей точки зрения, ожидают абитуриента при выборе вуза?

Відповідає Пономаренко В. С., д-р екон. наук, проф., ректор Харківського національного економічного університету імені С. Кузнеця, заслужений діяч науки і техніки України:

Недостаточная подготовленность для овладения университетскими программами. Что же касается того или другого университета, то сейчас после первого курса достаточно легко их поменять.

Запитання. Які, на Ваш погляд, ментальні особливості абітурієнського середовища, що впливають на радіуси довіри до вищої освіти?

Відповідає Посохов С. І., доктор іст. наук, професор, завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна:

Це досить складне запитання, бо, відповідаючи, слід, по суті, схарактеризувати наше суспільство… Буду намагатися відповісти коротко.  Ми маємо декілька суперечливих «особливостей» (не певен, що їх можна назвати «ментальними»). З одного боку, в суспільстві вкорінилася певна зневага до вищої освіти. Зрозуміло, якщо багатьом здається аксіомою, що успіх - це «швидкі гроші», то гасло «навчання протягом життя» виглядає сумнівно… Водночас, є переконання, що «без диплому – неможна», і чимала кількість абітурієнтів «прагнуть отримати диплом» (а це, звісно, зовсім інше, ніж прагнути здобути освіту). З іншого боку, є усталений перелік «престижних» спеціальностей, які також аж ніяк не забезпечують того омріяного «успіху». Більше того, спекулятивний попит став одним із факторів виникнення такого явища як «імітаційна освіта». В результаті, утвердилася думка про те, що справжня освіта – це за межами нашої країни. Чимало українців готові витрачати значні гроші, щоби забезпечити своїм дітям таку можливість. Втім, далеко не завжди такі сподівання реалізуються. Бо, як відомо, освіта – то передовсім самоосвіта, тобто щоденна наполеглива праця того, хто навчається, а не перепустка до іншого соціального статусу. Також зазначу, що у свідомості багатьох абітурієнтів панує прагматизм, навіть утилітаризм, коли вони розмірковують про свою майбутню освіту, тож, коли вони починають навчатися, то «загальні» предмети здаються їм зайвими, а заклад вищої освіти «відсталим». Втім, саме такі предмети розвивають особистість, дозволяють бачити обрії, а не лише дивитися собі під ноги.  Це дуже важливо у наш такий динамічний час. Тож, зрозуміло, що ситуація в системі вищої освіти значною мірою залежить від того, наскільки підготовленими до навчання та відповідним чином мотивованими є абітурієнти, які вступають до закладів вищої освіти. Вони можуть суттєво впливати на інтелектуальний та культурний фон. Втім, університети сьогодні також мають засоби впливу абітурієнське середовище, і про це йшлося на конференції. Важливо, щоби у конкурентній боротьбі за абітурієнтів університети не втратили своєї гуманістичної сутності.

Питання: Шановна Валентино Василівно! Як на вашу думку: батьки, це джерело інформації про виші, спеціальності та ін. для абітурієнтів чи фактор, що впливає на їх вибір після отримання інформації з інших джерел?

Відповідає Чепак В. В., д-р соціол. наук, проф., декан факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка:

Передусім, батьки - це і джерело інформації. і фактор, що впливає на вибір абітурієнтів. Втім, в сучасних умовах ми не можемо стверджувати, що це єдине джерело,  чи єдиний чинник, як це було  десятиліття назад. Причин цьому декілька. По-перше, зміни професійної структури суспільства. Причому зміни динамічні. Батьки далеко не завжди встигають не просто зрозуміти сутність нових професій і відповідних видів зайнятості, а й навіть знати їх назви.

По-друге, міжпоколінські відмінності. Розуміння освітніх стратегій у абітурієнтів та їх батьків часто не співпадають саме із-за різниці у життєвому досвіді, життєвих практиках та установках.

По-третє, впливи зовнішнього середовища, зокрема, інформаційних технологій  (онлайн платформи, мережі, сайти тощо), які виявляються більш привабливими, ніж установки батьків.

По-четверте, психологічна готовність випускника школи до вступу в університет на обраний факультет і спеціальність. Чим вищий рівень цієї готовності, тим важче батькам домінувати при виборі професії. І навпаки.

 Хотілося б побажати батькам і абітурієнтам при повазі до думки один одного знайти правильне рішення, навіть, якщо для цього прийдеться переглянути певні усталені установки чи сімейні цінності.

Запитання. Які механізми залучення випускника вишу до вступу в магістратуру Ви вважаєте ефективними?

Відповідає Чепак В. В., д-р соціол. наук, проф., декан факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка:

1.Активне залучення роботодавців як ключових стейкхолдерів. Залучення до навчального процесу, до проходження практик, до працевлаштування.

2.Робота із випускниками попередніх років, які не навчалися в магістратурі, але потребують в силу професійних домагань ступеня магістра.

3.Профорієнтаційна робота в мережах з випускниками інших факультетів, інших зво щодо вступу до магістратури.

4.Відкриття нових, ринковопривабливих освітніх программ.

Вопрос. Какие репутационные риски могут сопровождать рекламную кампанию вуза?

Отвечает Рыкова В., основатель маркетингового агентства MAVR:

1.Если мы говорим про официальные площадки для рекламы, типа таргетированной рекламы в Facebook, Instagram или контекстной рекламы в Google Ads, то на данный момент самый большой риск – это коммуникация не на украинском языке. Согласно так называемому «Закону о языке», вся реклама должна быть на украинском языке и сайт вуза также должен быть на украинском языке.

2.Еще один риск – корректное и оперативное реагирование на комментарии в социальных сетях. Нельзя допускать негатива в публикациях, а также, поколение Z привыкло к быстрому общению, если ответ на вопрос будет дан через 2-3 дня, то это уже может быть не актуально или абитуриент вообще забыл у кого, что и зачем спрашивал.

3.Если мы говорим про PR, работу с лидерами мнений, то здесь самый большой риск – не держать руку на пульсе. Т.е. максимально важен менеджмент проекта, четко поставить ТЗ трендсеттеру, помочь в выполнении задачи, проконтролировать корректность исполнения, иначе результаты могут быть просто непредсказуемыми.

Вопрос. Какие формы взаимодействия работодателей и университетов Вы считаете наиболее перспективными?

Отвечает Рыкова В., основатель маркетингового агентства MAVR:

Дисбаланс между профессиональной подготовкой студентов и их трудоустройством, который мы сейчас видим, объясняется не только нежеланием самих выпускников работать по специальности, но и несоответствием образовательных программ высших учебных заведений спросу компаний на рынке.

На мой взгляд самые перспективные формы взаимодействия это: участие работодателей в разработке учебных планов и программ; создание в вузах кафедр, на которых будут преподавать специальные дисциплины сотрудники предприятий-партнеров, что повысит практическую направленность высшего образования; и, конечно же, старая правильная традиция - организация стажировок и практики для студентов на предприятиях.

hello world!
26 февраля - выпуск магистров!

Контакты

Юридический адрес:

Харьковский гуманитарный университет «Народная украинская академия»
Ул. Лермонтовская, 27
г. Харьков, Украина, 61024

Факс: +38(057)-704-10-70 Официальный электронный адрес: rector.hgu.nua@ukr.net

Приемная ректора:

+38(057)-714-20-07

Приемная комиссия:

+38(057)-704-10-37

Директор лицея:

+38(057)-716-47-21

Директор ДШРР:

+38(057)-716-47-21

linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram