Отзывы  и впечатления о конференции

ХХ ювілейна конференція «Освіта дорослих в умовах невизначеності: залучення, мотивація, тенденції», яка відбулася 11 лютого 2022 року в Народній Українській Академії – важлива подія в науковому й освітянському житті нашої держави. Це повʼязано з тим, що в сучасних умовах розвитку суспільства освіта дорослого навчання набувають вагомого значення у процесі утвердження принципів неперервності навчання, проєктування стратегії індивідуального професійного й особистісного розвитку впродовж життя. Численні нові професії, нетривалі трудові відносини, розвиток інформатизація і технологічні інновації посилюють потребу відповідати вимогам ринку праці і гнучко реагувати на мінливе і невизначене середовище постіндустріального світу. У роботі конференції взяли участь науковці, педагоги-практики та фахівці різноманітних галузей.

На конференції було розглянуто питання теорії і методології наукових пошуків у сфері освіти дорослих, розвитку сучасних технологій навчання дорослих, визначення ролі освіти дорослих як складової концепції навчання упродовж всього життя, удосконалення психологічного та педагогічного супроводу навчання різних категорій дорослого населення, висвітлено досвід організації освіти дорослих у різних галузях, професійної підготовки андрагогів у закладах вищої освіти України.

Вважаю, що матеріали конференції сприятимуть впровадженню отриманих наукових знань та досвіду освіти дорослих у вітчизняному освітньому просторі, сприятимуть якості неперервного навчання, професійного й особистісного зростання наших громадян.

Бойчук Юрій Дмитрович, 

ректор Харківського національного педагогічного університету  імені Г.С. Сковороди, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України

 

Щиро дякую організаторам XX Міжнародної науково-практичної конференції «Освіта дорослих в умовах невизначеності: залучення, мотивація, тенденції» в особі ректора ХГУ «НУА» проф. К.В. Астахової за актуальність обраної проблеми, об’єднання зусиль  теоретиків, практиків, управлінців, представників різних галузей наукового знання України й зарубіжжя для створення експериментального майданчика  з пошуку власної траєкторії розвитку освіти дорослих в Україні. Радію з того, що мала нагоду долучитися до обговорення доповіді метра Лук’янової Л.Б. – д-ра пед. наук, професора, член-кореспондента НАПН України, заслуженого діяча науки і техніки України, директора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, голови правління Української асоціації освіти дорослих щодо національних стратегій і світових тенденцій освіти дорослих; виступів експертів – проф. Бакірова В.С., Бойчука Ю.Д., Сокола Є.І., Міненка В.Л., Войно-Данчишиної О.Л., Колліна С.-О., Міттельштедта Евальда,  Вольянської С.Є. та ін. з питань концептуальних засад андрагогіки, психолого-педагогічних особливостей освітніх програм для дорослих, основних викликів та бар’єрів на шляху розвитку освіти дорослих в Україні.  Конференція завершилася в реальному часі… Проте вона не поставила крапку в цьому питанні, а дала потужний поштовх для роздумів, рефлексії, більш глибокого, виваженого вивчення й розроблення освітніх моделей для дорослих для забезпечення сталого розвитку українського суспільства.

Людмила Дмитрівна Зеленська, д. пед. н., проф.,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

 

А й насправді, освіта дорослих – це що? Яке місце у нашому житті вона сьогодні посідає, які завдання виконує та й чи потрібна взагалі? Адже визначень, пояснень, трактувань можна знайти ще чимало. Напевно,варто сказати і про соціальний захист (окрім відповідальності), і про її роль у формуванні спроможності відповідати на виклики сьогодення (окрім інвестицій у майбутнє), і про сприяння адаптації у швидкозмінюваному світі (окрім задоволення, яке вона може нам дати). Ще одним важливим аргументом на користь розвитку освіти дорослих є значне поширення нововведень при збереженні усталених традицій і національної ідентичності країн та регіонів.

Ми добре усвідомлюємо, що зміна сучасної суспільно-соціальної парадигми вимагає розв’язання багатьох важливих завдань у сфері освіти. По-перше, безумовно, йдеться про суттєву корекцію змісту освіти, результатом якої має стати підготовка особистості, затребуваної суспільством, а головне –особистості, здатноїкомфортно існувати у ньому. По-друге, йдеться про впровадження педагогіки рівних можливостей і співробітництва, що ґрунтується на принципах розвитку  потенціалу кожної особистості, у результаті чого роль освіти постійно зростає, вона посідає провідні позиції в усіх сферах суспільного життя. 

До цього слід додати, що події, які відбуваються останнім часом в Україні, показали необхідність впровадження системних змін, здійснити які зможуть люди, вже сьогодні здатні а) діяти у нових геополітичних, соціально-економічних умовах, б) створити нове правове поле й інтеріоризувати його, в) відстояти й примножити українську державність, освіту і культуру.

На цьому тлі, як це завжди відбувається в історії людства під час тотальних змін, на передній план виходить освіта й виховання дорослої людини. Водночас, як показала історична дійсність, саме у цих складних умовах вікова планка «дорослості» у досягненні соціально-політичної зрілості сучасних українців значно знизилася, відбулося стрімке «подорослішання» молоді.

Отже, вибір темиювілейної ХХ Міжнародної науково-практичної конференції «Освіта дорослих в умовах невизначеності: залучення, мотивація, тенденції», що відбулася 11 лютого 2022 р. у Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія», є більш ніж вдалим.

Хоча тут слід сказати про не лишевдалий, своєчасний, актуальний вибір теми. Тут йдеться передусім про цікавий формат: виступ метра, людини, яка ґрунтовноволодіє проблемою, поглиблення окремих аспектів обговорюваної проблеми, яке здійснюють експерти – високопрофесійні фахівці із заявленої проблеми, а далі – обговорення, уточнення, конкретизація, які відбуваються під час круглого столу.

Проанонсовані напрями конференції підтверджуються прагнення організаторів охопити усі найбільш важливі, сутнісні змістові аспекти сучасної освіти дорослих. Назвемо тільки деякі з них:

Проблема національних стратегії й державних програм освіти дорослих: моделі та успішні практики. Оскільки це можливість привернути увагу до освіти дорослих на державному рівні та продемонструвати цікаві напрацьовані практики;розкрити різні підходи до освіти дорослих як вагомої ланки системи безперервної освіти, висвітлити соціально-економічні детермінанти її розвитку в умовах інформаційно-технологічного суспільства.

Питання інституціоналізації процесів освіти дорослих (нормативно-правові засади, фінансування, організаційно-управлінські моделі). Це питання більш ніж просто на часі, адже щойно уряд підтримав Закон України Про освіту дорослих.

Форми організації й побудови освітніх траєкторій для дорослого населення (формальні, неформальні, інформальні). Наявна можливість подискутувати щодо системного бачення освіти дорослих, оскількиформальна і неформальна складові позиціонуються як ланки єдиного процесу неперервної освіти та розвитку людини впродовж життя, це складні соціально-педагогічні, поліфункціональні підсистеми, взаємопов’язані між собою, спрямовані на задоволення фундаментальних потреб людини в освіті, культурі, саморозвитку, самореалізації.

Масштаби, пріоритети, напрями навчання людей старших вікових груп – напрям надзвичайно актуальний для України, оскільки  наразі Україна входить до 30 «найстаріших» країн світу; до старшого покоління нині належить кожний п’ятий українець; має місце усталена тенденція щодо зростання кількості людей віком  65+;  провайдери «дорослих» освітніх програм – хто має надавати освітні послуги дорослим.

Основні виклики (глобальні, національні, регіональні) та бар’єри на шляху розвитку освіти старших вікових когорт.Їх аналіз дозволив визначити й схарактеризувати місію освіти впродовж життя, що посилило опис її важливості у соціально-вітальному контексті, спроможності забезпечити дорослу людину знаннями, уміннями й навичками задля конструктивної дії з урахуванням суспільних викликів.

Не буду приховувати: для мене і запрошення до участі, і формат виступу (основний доповідач, метр!)також у певному сенсі були викликом. Передусім тому, що  проблему розвитку освіти дорослих в Україні, прищеплення культури навчання впродовж життя вважаю надважливою, такою, що потребує уваги уряду, держави, суспільства, особистості. На моє глибоке переконання, означена проблема – це всесвіт, і скільки би часу не було відведено на виступ – його завжди буде замало.

На що звернула увагу?Передусім на передумови розвитку освіти дорослих: зміни в усіх сферах життя; високий рівень конкуренції систем освіти; дисбаланс попиту та пропозиції на ринку праці; інтенсивне постаріння населення; посилення міграційних процесів. Спробувала схарактеризувати сучасні напрями, за якими має відбуватися трансформаційний рух освіти дорослих (її розвиток як цілісної системи, забезпечення законодавчої підтримки; державне визнання як пріоритетного напряму; корекція цілей і змісту освіти дорослих; розроблення стратегії регіонального розвитку освіти дорослих; ліквідація функціональної неграмотності). Звісно, йшлося про світові тенденції розвитку системи освіти дорослих. З урахуванням сучасних трендів особливу увагу намагалася приділити тенденціям активізованого розвитку неформальної освіти дорослих тависвітлити передумови й особливості розвитку у сучасному суспільстві.

На жаль, встигла сказати дуже мало…

Але напевно, й добре, що вийшло саме так. Оскільки експерти – відомі вчені й практики України й зарубіжжя – доповнили, додали, схарактеризували, розставили акценти, тобто зробили картину цілісною, наповненою, різновекторною, живою і цікавою.

Безмежна вдячна за наукову кооперацію експертам.

Передусім Катерині Вікторівні Астаховій, доктору наук, професору, ректору Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» –очільниці приймаючої сторони, натхненниці цього заходу, його вимогливому модератору, – за аналіз методологічних засад розуміння проблеми освіти дорослих.

Безумовно, Вілю СавбановичуБакірову доктору соціологічних наук, професору, академіку НАН України, члену-кореспонденту НАПН України, голові Вченої ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, – за глибоке занурення усіх присутніх дорослих усвіт цифрового суспільства. Щиро вдячна Євгену Івановичу Соколу, доктору технічних наук, професору, ректору Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»,за розуміння університетської освіти у розвитку системи освіти дорослих у сучасному суспільстві. Для себе це знайомство вважаю знаковим, оскільки напередодні була запрошена до співпраці у спільному багатокраїновому (15 країн) міжрегіональному проєктіErasmus + KA2, спрямованому на розбудову потенціалу вищої освіти «TransformingUniversitiesintoInstitutionsofLifelongLearning».

Вдячна ученому-практику Володимиру Леонідовичу Міненку, доктору наук з державного управління, професору, директор Харківського обласного центру зайнятості, який зробив потужний аналіз можливостей щодо подолання безробіття шляхом професійного навчання.

Переконана, що виступи усіх експертів доповнили й збагатили різні аспекти, про які за браком часу не встигла сказати або не є фахівцем саме з цього напряму, або просто чогось не знала, не чула, але обов’язково БУДУ ВЧИТИСЯ ДАЛІ!

Зарубіжні запрошені учасники висвітлили надзвичайно цікаві національні тренди, сучасні особливості, потреби, поділилися власним досвідом.

Спілкування зі справжніми професіоналами своєї справи, які визначають вектори розвитку освіти дорослих в Україні, з Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія», Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, інших вітчизнянихі зарубіжних закладів, які брали участь у конференції, надихає та окрилює задум щодо подальших зустрічей, реалізації цікавих ідей.

Отже, здійснену спробу дати відповідь на питання «Чому саме тепер проблема освіти дорослої людини набула такої актуальності?» вважаю вдалою, доречною, цікавою і напрочуд олюдненою.

Велика вдячність усьому колективу Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» за прогностичність бачення, неординарність підходів, спроможність об’єднати велику кількість зацікавлених людей у визначені сукупності чинників, що розкривають роль освіти дорослих у її спроможності відповідати на виклики цивілізації, зокрема у забезпеченні миру, свободи, суспільної справедливості і порядку, а також у супротиві поширенню пандемій, забезпеченні подальшого існування людства.

Лариса Борисівна Лук’янова , доктор педагогічних наук, професор,

член кореспондент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту  педагогічної освіти  і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України

 

Международная конференция «Образование взрослых в условиях неопределенности: привлечение, мотивация, тенденции», посвященная проблеме образования взрослого населения (adult education), собрала лидеров академических сообществ Украины, Германии, Швеции и других стран в Народной украинской академии для обсуждения накопленного опыта в данном направлении. Закон Украины об образовании взрослых («Ст. 18 Закону України Про освіту. Освіта дорослих») предписывает обеспечить всех совершеннолетних возможностью реализовать право на обучение на протяжении всей жизни с учетом личностных потребностей, приоритетов общественного развития и потребностей экономики в рамках формального, неформального и информального образования взрослых. Системными формами непрерывного образования являются последипломное образование, профессиональное обучение работников, курсы переподготовки и/или повышения квалификации, непрерывное профессиональное развитие. В докладе Л.Б. Лукьяновой, док. пед. н., проф., член-кор. НАПН Украины, директора ИПООД им. И. Зязюн НАПН Украины, главы управления ГС «Українська асоціація освіти дорослих», отмечены тренды и риски, среди которых указаны стремительная миграция, дисбаланс возможностей, интенсивное постарение населения, стремительная цифровизация. В этой связи этической задачей образования сегодня становится подготовка студенческой молодежи и людей старшего возраста к тому, чтобы могли самостоятельно учиться, используя разные возможности и адаптироваться к динамичным изменениям в обществе. Обучение взрослых осуществляется при поддержке андрагогов, современных специалистов с набором релевантных компетенций. Название данной профессии уже содержится в номенклатуре профессий Украины. Участники конференции указали на нехватку специалистов данного профиля, повышение их квалификации, переподготовку академических администраторов, риски, связанные с псевдобучением, профориентацией, ответственным освещением профессий. Февральская конференция в ХГУ «НУА» является ежегодной площадкой для коммуникации синтезированного опыта в сфере образования, генерирования новых идей, сотрудничества.

*андрагогика –­ греч. андрос «взрослый человек»

Наталья Сергеевна Молодчая ,  канд.филол.н.,

доцент общеакадемической кафедры иностранных языков ХГУ «НУА»

 

Со дня знакомства с Академией, а это уже больше 10 лет - только слова восхищения и благодарности. Двадцатая научная конференции - традиционно на высоком уровне все: доклады, атмосфера, техническое обеспечение. В каждом штрихе - уважение и любовь: везде улыбающиеся лица, юбилейные открытки, цветы, подарки для гостей, даже каждый пирожок к кофе празднично "одет". Отдельное спасибо модератору – проф. Астаховой Екатерине Викторовне. Проведение конференции в двух форматах, профессиональные комментарии, умение на ходу учесть время и интересы выступающих, создать атмосферу желания всем вместе подключиться к решению сложных проблем… Присоединяюсь к словам профессора из Швеции: я благодарна за то, что стала частичкой этой научной конференции.

Пасичник Светлана Михайловна,

 нач. отдела образования, культуры, молодежи и спорта Кондрашовского сельсовета,

аспирантка каф. социологии и гуманитарных дисциплин ХГУ «НУА»

 

 

Щиро вдячний за можливість долучитися до роботи такого поважного наукового форуму, як ХХ міжнародна науково-практична конференція “Освіта дорослих в умовах невизначеності: залучення, мотивація, тенденції”. Я вперше брав участь у цьому науковому форумі й хочу висловити свої слова захоплення й подяки за цікаві дослідження які були презентовані відомими вченими, керівниками провідних українських університетів, і авторитетними практиками у справі підготовки і переподготовки дорослих! Це був справжній науковий діалог, який, без сумніву, збагатив усіх нас новим досвідом, надавши кожному учаснику широкі можливості ознайомлення з доробком колег. Обраний формат конференції дозволив подолати не тільки кордони між країнами і ознайомитись із досвідом колег із Польщі, Німеччини, Швеції, а й навіть карантинно-пандемічні перепони, надав можливість виступити із доповідями колегам, що знаходяться на карантині. Ще раз щиро дякую організаторам за цікаву інтелектуальну комунікацію й за можливість стати учасниками такого важливого міжкультурного діалогу з науковою спільнотою. 

Фощан Андрій Леонтійович, д.т.н.,

професор кафедри харчових технологій в ресторанній індустрії Державного біотехнологічного університету

Контакты

Юридический адрес:

Харьковский гуманитарный университет «Народная украинская академия»
Ул. Лермонтовская, 27
г. Харьков, Украина, 61024

Факс: +38(057)-704-10-70

Официальный электронный адрес: rector.hgu.nua@ukr.net

Приемная ректора:

+38(057)-714-20-07

Приемная комиссия:

+38(095)-819-41-48 (Viber, Telegram)

+38(057)-704-10-37

+38(057)-714-92-62

факультет "Бизнес-управление":

+38(050)-343-70-18

факультет "Референт-переводчик":

+38(066)-327-20-79

факультет "Социальный менеджмент" :

+38(050)-978-41-74(через Telegram)

факультет последипломного образования (второе высшее):

+38(050)-632-60-60

Директор лицея:

+38(096)-493-79-96 (Viber)

Директор ДШРР:

+38(050)-937-52-58 (Viber)

linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram