2021-й – знаковий рік для академії, яка переступає поріг свого першого тридцятиріччя. Для сучасних запаморочливих швидкостей і постійних змін, погодьтеся, термін солідний. Тридцять років руху за освітнім вектором із постійним прагненням до інновацій. Це дорого вартує.
Але підбиття підсумків навряд чи є доцільним. Швидше, важливо зазирнути в завтра: що очікує, куди прагнемо, як плануємо долати нескінченні виклики й ризики, що в пріоритетах найближчим часом.
У нас є Концепція розвитку до 2035 року, вона – орієнтир. Є комплексні цільові програми, у яких намагаємося вибудувати траєкторії руху й преадаптаційні кроки. Проводимо семінари, тренінги, форуми та вебінари, мета яких не відставати від часу, а десь навіть і трохи зазирнути за обрій. При всій суперскладності таких спроб. Але бачити горизонти потрібно, навіть за умови сильного скорочення термінів можливих прогнозів у сучасних умовах. Без цього .... буде, як на всесвітньо відомому полотні Пітера Брейгеля «Сліпий веде сліпого» ....
Один із найважливіших напрямків розвитку академії сьогодні й завтра – це реальна переорієнтація освітнього процесу, у першу чергу у вищій школі, із традиційної «підготовки фахівця» на формування випускника з тим набором реальних компетенцій, які на підставі фундаментальних знань дозволять йому повноцінно й самостійно жити в сучасному світі та діяти в межах обраного професійного шляху.
Однією з основ такого підходу є загальнокультурні компетенції. Не зменшуючи значення інших – професійних і цифрових – усе ж таки важливо виділити саме «м’які» (або «гнучкі»), до яких належать і загальнокультурні.
Не місце й не час для теоретичних обґрунтувань і викладів. Хоча, безумовно, вони є. Зараз для нас важливо уточнити: головний розрив, навіть розлом між нами та іншим цивілізованим світом полягає у якості людського капіталу, у готовності людей до тих викликів, які вже сформувалися навколо нас.
І одним із численних шляхів подолання цього розриву (не ігор в доганялки, а саме подолання) є створення освітнього середовища, що мотивує знати, розуміти, діяти. Переходити від моделі «людини розгубленої» (а в реаліях нашої країни ще й незадоволеної) до моделі людини розумної й вмотивованої.
І тут ДУЖЕ важливими є загальнокультурні компетенції, найелементарніші (для початку), що дозволяють розширювати уявлення про світ і переходити від навичок відтворення аналогів до навичок і готовності створювати нове. Іншими словами, допомогти людині підготуватися до зустрічі з мінливим світом можна лише через формування творчих здібностей, як би банально це не прозвучало. Формувати нестандартність через стандарт – схема тупикова. Важливо привчати мозок (НЕ мізки, саме мозок) до складної роботи в розширеній зоні пошуку. Музика, живопис, література ...
Альберт Ейнштейн радив читати дітям багато казок, якщо ми хочемо, щоб вони виросли розумними. Відомий фахівець у галузі психології особистості – професор Олександр Асмолов – рекомендує дружити з хорошою фантастикою, читати тих авторів, які прагнули заглянути за горизонти.
Ось і нам потрібні ... казки та фантастика, творчість і культура. Не на словах. Не сурогат. І разом із професійними й цифровими навичками, видається, це може бути цікавий шлях до «людині розумної» та щасливої.
Такі вони – обрії року ювілейного та подальших.
Астахова К. В.
Юридична адреса:
Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія»
Вул. Лермонтовська, 27
м Харків, Україна, 61024
Приймальна комісія:
+38(095)-819-41-48 (Viber, Telegram)
факультет "Бізнес-управління":
факультет "Референт-перекладач":
факультет "Соціальний менеджмент" :
+38(050)-978-41-74(через Telegram)
факультет післядипломної освіти (друга вища освіта):