Поезія – це тиха мова душі й водночас потужний голос часу. Вона зберігає пам’ять поколінь, формує чутливість до слова, навчає бачити сенси там, де їх не завжди помітно з першого погляду. Віршований рядок поєднує емоцію та думку, індивідуальний досвід і спільні цінності, особисте й національне.
У ці непрості для нашої країни часи поезія стає особливою формою духовної опори –
джерелом сили, віри та внутрішньої рівноваги. Вона допомагає осмислювати дійсність, зберігати людяність, утверджувати свободу слова та гідність особистості.
Вітаємо всіх, для кого поезія є професійним покликанням і внутрішньою потребою: викладачів і науковців, студентів і здобувачів освіти, усіх, хто читає, пише, досліджує й популяризує поетичне слово. Нехай поезія й надалі надихає на творчість, об’єднує спільноту, збагачує наш інтелектуальний і духовний простір.
Зі святом поезії — святом Слова, яке живе й творить майбутнє.
(Відзначення Всесвітнього дня поезії започатковано ЮНЕСКО 1999 року)
