Важкий рік у житті академії добіг кінця, НУА перетинає межу свого З2-річчя. Що за плечима та що попереду?
Головне, академії вдалося під час жорстокої війни, що спіткала країну, зберегти людей, робочі місця та - і це дуже важливо - сам навчальний заклад.
Разом з усіма громадянами України, мешканцями міста, освітянами, НУА з перших годин агресії рф почала допомагати людям, ЗСУ, Харкову… Кожен день складався із евакуації, доставки гуманітарної допомоги, ліків, вирішені нескінченних питань, які постали наприкінці лютого, у березні, квітні.
З 14 березня 2022 року академія почала відновлювати навчальний процес у СЕПШ та університеті. Це були, без перебільшення, вкрай важкі дні, коли викладачі, що знаходились у різних куточках України, за її межами, в метро та укриттях намагалися організувати навчальні заняття. Кожен, безумовно, пам‘ятає як організаційно, фізично та психологічно важко давалися ці заняття. Але вони виявилися ковтком повітря, підставою для віри у те, що зможемо подолати та вистояти.
Так і сталося. Навчальний процес було «запущено», він об‘єднав та дозволив пережити обстріли, руйнування, страх боїв, що точилися містом, а потім на його околицях.
Все це академія пережила, переборола та встояла. Низький уклін всім академікам, випускникам та друзям НУА, які підставили плече, які допомагали та підтримували.
17 квітня 2022 року під час чергового ракетного обстрілу міста сталося пряме влучання у другий навчальний корпус. Це трапилося в неділю, о 14-10 за київським часом. Хвала господу, ніхто не постраждав. Але будівля зазнала значних пошкоджень: зірвало дах, зруйнувало технічний поверх, перекриття, інженерні мережі… В наслідок вибуху сталася пожежа, яка нищила корпус понад три години… Роботи по збереженню будівлі почалися вже наступного дня. Саме так - наступного. Крок да кроком академія боролася за життя одного зі своїх навчальних корпусів: розчищалися завали, розбиралися зруйновані стелі та підлоги, утилізувалися знищені пожежею меблі та обладнання… А наприкінці квітня стартували роботи із перекриття даху спеціальною плівкою для того, щоб будівлю з часом можна було відновлювати. Влітку з‘явився новий дах (645 кв м), технічний поверх, міжповерхові перекриття, було підведено електропостачання, частково - тепло та водопостачання. Роботи тривали весь навчальний рік і ідуть досі. Ще дуже багато потрібно зробити, щоб до початку занять корпус був готовий та виглядав краще, ніж до війни.
Все це робили звичайні люди, які кожного дня працювали, незважаючи на труднощі та небезпеку. Допомагали випускники, студенти…Всі небайдужі до долі НУА люди.
Війна триває. І не час ще для спогадів та висновків. Попереду перемога та складні часи відбудови і повернення до мирного життя, важкої праці задля розвитку України та освіти.
І все ж сьогодні, аналізуючи рік життя НУА, що минає, можна впевнено констатувати: МИ ВПОРАЛИСЯ ЗАВДЯКИ УНІКАЛЬНІЙ КОМАНДІ, ЗАВДЯКИ ДОПОМОЗІ ВИПУСКНИКІВ ТА ДРУЗІВ І ВІРИ В ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НУА.
Академія щиро вдячна за допомогу, підтримку, довіру, за взаємодопомогу та людяність. Ми разом багато можемо. І ми це довели ще раз.
К.В. Астахова
