Учасники Туристичного клубу повернулися із захоплюючої подорожі до Грузії. Слово керівнику клубу Рябко А.О.:
«Хочу написати кілька слів про поїздку до Грузії, з якої ми повернулися тиждень тому. Нас було 27: семеро дорослих і двадцятеро дітей від 4 до 17 років. Ми мали 8 екскурсійних днів в Тбілісі та околицях і ще 5 днів релаксу на березі Чорного моря в Кобулетті. На етапі організації поїздки у нас було чимало клопоту, зокрема авіаперевізник скасував обидва рейси, якими ми мали летіти, і довелося брати нові квиточки. Але зрештою набрався чималенький колектив, що дозволило нам зайняти всі номери у готелях, де ми мешкали, і ні з ким не сусідити. Ця обставина вкупі з гостинністю господарів створювала нам майже родинну атмосферу.
Екскурсії були цікавими та різноманітними. Тут окремо треба подякувати нашому гіду Sergo Gurov, який не просто розказував, а й дерся з нами на скелі монастиря Давида Гореджи, купався у льодяній боржомській воді, мокнув під дощем на Гвелетських водоспадах і робив усе можливе, щоб нам було добре. Нам пощастило жити в самому центрі Тбілісі на площі Шардені під фортецею Нарікала. Ми багато гуляли вуличками старого міста: вдень і вночі, і навіть одного разу не встигли повернутися до комендантської години, після чого шлях додому став справжньою пригодою. Ми покуштували десятки страв з чудернацькими назвами і тепер знаємо чим відрізняються хачапурі по-аджарськи від хачапурі по-менгрельськи та по-імеретинськи; що таке чихіртма, чахобілі та чашошулі; як правильно їсти хінкалі та де їх батьківщина.
Нам вдалося об'їхати майже всю східну Грузію: Кахетію, Картлію, Самцхеджавахетію. Ми бачили монастир Джварі, Мцхету, Боржомі; печерні комплекси Уплісцихе і Давида Гореджи; купалися в мінеральних водах Боржомі; рухалися крутими серпантинами військово-грузинської дороги та піднімалися до підніжжя гори Казбек; випробували себе на стійкість на сходженні до монастиря Іоанна Зедазенського.
Переїхавши на експресі до Кобулетті, ми змінили активний відпочинок на спокійніший. Море вже прогрілося, але туристів майже не було. Сезон тільки починався. Ми досліджували наше курортне містечко та його околиці. На місцевому ринку купували місцеві делікатеси: чурчхелу, сири, мушмулу, грузинські лимони і грейпфрути (на смак вони зовсім не такі, як у нас), малину, полуниці, черешні, персики, абрикоси, кавуни і дині. Одного дня разом з дітьми готували шашлик, а іншого - борщ, знову таки вибираючи продукти самостійно на ринку. Кілька разів ми з'їздили в Батумі - найбільше місто Грузії на чорноморському узбережжі з цікавою архітектурою та історією. В Батумі маленький і затишний аеропорт, з якого ми поверталися додому. Літак злітає прямо над морем і видно десятки кілометрів чорноморського узбережжя.
Хочу подякувати усім учасникам поїздки в Грузію та їх батькам за те, що підтримали цю ідею. І хтось вперше, а інші по-новому відкрили для себе цю гостинну країну».
