Автор романів «На Західному фронті без змін» (1929), «Три товариші» (1936), «Тріумфальна арка» (1945) і «Чорний обеліск» (1956) та ін., жив у важкий час між двома Світовими війнами, що не могло не накласти відбитку на творчість настільки чутливою і глибокої натури.
У 1933 році творчість Ремарка в Німеччині було заборонено, а його книги спалювалися студентами на демонстраціях. Старша сестра письменника Ельфріда Шольц була страчена за антивоєнні і антигітлерівські висловлювання.
Сам себе літератор називав «войовничим пацифістом».
Ремаркові вдалося особливо просто й водночас глибоко описати, про що насправді говорять і думають в окопах звичайні солдати:
«Можливо, війни трапляються знову та знову лише тому, що одні ніколи не можуть до кінця відчути страждання інших»;
«Це тільки спроба розповісти про покоління людей, що їх занапастила війна, навіть як хто з них і не потрапив під снаряди».
Протягом усього життя Ремарк збирав зображення і фігурки ангелів.
